Виворіт піхви
це положення піхви, при якому вона вивертається своєю внутрішньою поверхнею назовні за межі статевої щілини.
Головними причинами даної патології є
- зниження загального тонусу організму,
- розслаблення апарату, фіксуючого статеві органи внаслідок набрякового просочування тканин,
- неповноцінна годівля,
- загальне виснаження,
- старечі зміни,
- стійлове утримання на похилій підлозі (нахилених назад стійлах),
- у сук - в період тічки, багатоплідна вагітність.
Клінічні ознаки
За ступенем вивороту розрізняють частковий і повний виворіт піхви.
При частковому вивороті піхви розслаблюється дорзальна стінка піхви, статеві губи при лежанні тварини відкриваються і з них видно кулясте, рожевого кольору, зволожене утворення величиною від гусячого яйця до кулака, яке при вставанні тварини втягується на своє місце. Поступово набряклі тканини втрачають ослизненість, слизова оболонка пошкоджується і при вставанні тварини піхва важче втягується.
Повний виворіт піхви розвивається як ускладнення часткового. Спочатку за межі вульви випадає велике кулеподібне утворення всередині якого видно шийку матки. Внаслідок венозного застою слизова оболонка набуває темно-синього відтінку, легко травмується з утворенням тріщин.
У свиноматок вивернута слизова оболонка піхви має нерівну поверхню.
У сук і кішок вивернута піхва виступає за межі вульви у вигляді округлого утворення.
Лікування
Самовидужання тварин при вивороті піхви не відбувається, потрібне ветеринарне втручання і лікування, яке буде залежати від виникнення і тривалості патологічного процесу.
При частковому вивороті піхви господарі тварин можуть самостійно надати допомогу тварині: поставити тварину у станок з покатою вперед підлогою, забинтувати і підв'язати вбік хвіст, щоб не травмувалася слизова оболонка піхви, збалансувати раціон, включивши до його складу малооб'ємисті, легкоперетравні корми.
При дотриманні цих правил повного вивороту піхви не виникає, зникає набряклість і роди проходять фізіологічно без ускладнень.
При повному вивороті піхви у тварин необхідно якнайшвидше провести вправлення, так як слизова оболонка висихає, забруднюється, травмується і може наступити некроз.
Перед вправленням піхви її обмивають розчинами антисептиків (фурацилін, хлоргексидин, марганцево-кислий калій).
Виразки, тріщини змазують мазями та емульсіями. Для зменшення об'єму піхви в різних її місцях ін'єкують 30-40 ОД окситоцину або обливають холодною водою з оцетом (1:1). Для зняття потуг тваринам проводять низьку сакральну анестезію або вводять в/м ханегіф. Поступово, злегка натискуючи обома руками, вправляють піхву у тазову порожнину, складки слизової оболонки вправленої піхви розправляють рукою і в її порожнину вводять антисептичні свічки, емульсії, таблетки. На вульву накладають вузлуваті петлеподібні, кисетні шви або фіксатори і повторюють кілька разів низьку сакральну анестезію. Шви знімають на 10-14-й день.