Мастити у інших видів тварин

Молочна залоза у кобил, свиней, овець,сук, кішок,кролиць має свою специфіку будови. Умови життя, експлуатації, тривалість та періодичність лактації у них також різні. 

Клінічні ознаки.Уражена частка набрякає, стає гарячою, болючою. Кобила не підпускає до вим'я лошати. Іноді кульгає.

Видоюване молоко буває водянистим з домішками пластівців, слизу чи гною. Гнійний мастит може проявлятися формуванням одного чи декількох абсцесів, заповнених гноєм.

У хворої тварини може підійматися температура тіла, зникає апетит.

Лікування.Застосовують методи терапії, що використовуються при лікуванні корів, хворих на мастит - часті здоювання, для чого можна застосувати окситоцин(20-40ОД); обмежують водопій і переводять кобилу на сухий корм; призначають послаблюючі; внутрішньом'язові введення антибіотиків, коротку новокаїнову блокаду нервів вим'я за Д. Д. Логвиновим з введенням 100 мл 0,5%-горозчину новокаїну з 300 тис. ОД пеніциліну і стрептоміцину; поряд з цим доцільно застосовувати загальнотонізуюче лікування - кальцію глюконат, норсульфазол ,катозал, тривіт або тетравіт.

Залежно від характеру запального процесу застосовують холод, припарки, сухе тепло. У шкіру вим'я втирають камфорне масло, камфорний спирт, мазь санамаст,дібутин,крем-емульсіюДЕ,сан офіт.

Абсцеси - розтинають. Тварині обмежують водопій і переводять її на сухий корм. Лоша відлучають і випоюють молоком із здорової половини чи від іншої кобили.

Мастит у овець. Зустрічається у таких формах, як і у корів. Найчастіше мастити у овець зустрічаються в перші дні після окоту, особливо в літню спеку, коли вигорає травостій, раціон стає бідним. У овець виникає агалактія, а голодні ягнята при інтенсивному ссанні травмують вим'я. У всіх випадках захворювань у секреті залози виявляється патогенна мікрофлора - найчастіше це стафілококи та стрептококи, рідше кишкова паличка чи змішана мікрофлора.

Чітко діагностувати якусь форму маститу важко, тому що вони перебігають гостро і одна форма переходить в іншу.

Так, при серозному маститі спостерігають пригнічення загального стану овець, температура тіла підвищується до 41 °С, вим'я стає почервонілим, щільним, болючим. Молоко спочатку буває без видимих змін, з переходом процесу у серозно-катаральнуформу в ньому виявляють пластівці казеїну. Якщо мастит набуває катарально-гнійної форми, то пригнічення зростає, температура тіла підвищується до 41,7 °С, на вим'ї виявляють нерівномірні ущільнення тканин, збільшення надвим'яного лімфатичного вузла, в гнійно-слизовому ексудаті з ураженої половини вим'я з'являються домішки крові.

Лікуванння.Хворих овець ізолюють, приміщення, де вони утримувалися, дезінфікують, застосовують коротку новокаїнову блокаду за Д. Д. Логвиновим (40- 60 мл 0,5%-розчину новокаїну спереду, а козам - ззаду вим'я з додаванням 600 тис. ОД біциліну-3) з повторенням, при потребі, через 3-4 дні. Блокаду можна поєднувати з інтрацистернальним введенням антибіотиковмістимих протимаститних препаратів.

Мастити у кіз виникають у перші два тижні після окоту і проявляються у таких самих формах як і у корів. Лікування проводять аналогічно.

Мастити у свиней виникають на ґрунті інфікування залози, найчастіше лімфогенно - через пошкодження шкіри зубами поросят, рідше - галактогенно і гематогенно; найчастіше у свиноматок виявляють серозний, катаральний або гнійно-катаральний мастит окремих пакетів, іноді в них утворюється багато дрібних чи 1-2 великих абсцеси.

Клінічні ознаки. Запалені пакети - збільшені у 1,5-4 рази, щільні, соски - набряклі. Шкіра на ураженій ділянці напружена, блискуча, складки розгладжені. Видавлюваний із соска секрет водянистий з пластівцями та згустками казеїну чи навіть домішками гною. При гнійному запаленні в ураженій ділянці виявляють дрібні гнійники або ж 1-2 великих абсцеси. Свиноматка при цьому відмовляється від корму, лежить на боці і не реагує на зовнішні подразнення.

При гангрені залозистого пакету процес швидко охоплює всю половину вим'я. При тривалому перебігу будь-якої форми маститу наступає індурація ураженого пакета. Прихований мастит характеризується гіпогалактією.

Лікування: ізоляція тварини, надання їй спокою, обмеження водопою, часті здоювання, краще після попереднього введення окситоцину, масаж залози з камфорними препаратами, іхтіоловою та іншими мазями (при гнійному маститі мазь наносять без втирання). Не допускати поросят до ссання уражених сосків. Внутрішньо задають монохлорид ртуті (каломель), гексаметилентетрамін, фенілсаліцилат (салол). Двічі-тричі на добу вводять внутрішньом'язово антибіотики широкого спектру дії - мастометрин, кетоніл. Застосовують коротку новокаїнову блокаду уражених часток, вводячи над основою кожного пакета по 30-50 мл 0,25-0,5%-розчину новокаїну з внесенням 100 000 ОД поліміксину та еритроміцину. Ін'єкції повторюють через 24 години. Втирають у тканини уражених пакетів камфорне масло, іхтіолову, камфорну, інші мазі.

Абсцеси розтинають і на рану накладають колодійну пов'язку. У випадку гангренозного маститу вдаються до ампутації ураженої частки, щоб не допустити розвитку септикопіємії.

Мастит у собак, кішок і кролиць. Захворювання виникають внаслідок травми сосків з їх інфікуванням. Сприяє виникненню хвороби затримання молозива при народженні мертвого приплоду, затримання посліду, післяродові септичні процеси, інтоксикації. Рідше інфекція заноситься в молочну залозу гематогенно і перебігає у формі гнійного маститу.

Клінічні ознаки. У хворих тварин відмічають загальне пригнічення, підвищення температури тіла, зниження апетиту, уражені молочні пакети бувають набряклі, болючі, з них вдається видавити невеличку кількість секрету від слизистого до слизисто-гнійного з домішками крові. В товщі залози можуть виникати абсцеси, що прориваються назовні. Якщо запалення набуває гангренозного характеру, то молочна залоза стає холодною і фіолетовою або чорною. Важкі випадки хвороби закінчуються летально.

Лікування проводять за загальними принципами. Від хворої тварини відлучають на період лікування малят. При ураженні лише одного пакета Д. С. Гришко рекомендує наклеювати пластир на його сосок і допускати цуценят та котенят лише тоді, коли молоко прийшло до норми. В тих випадках, коли процес охопив багато пакетів, доцільно призупинити лактацію шляхом переведення тварини на добу на 24-годинну голодну і безводну дієту з подальшим поетапним відновленням раціону на 1/4, наступного дня - на 1/2, ще наступного - на 3/4 і нарешті на повний раціон.

Медикаментозне лікування передбачає використання етіотропної, патогенетичної і симптоматичної терапії. Застосовують загальну антибіотикотерапію антибіотиками пролонгованої дії (кетоніл,мастометрин) проводять коротку новокаїнову блокаду (5-10 мл 0,25-0,5%-розчину новокаїну вводять над основою пакету з повторенням через 2-3 дні); в тканини молочної залози легко втирають розсмоктуючі мазі: санофіт, санамаст, лекосептал та ін. При негнійному процесі застосовують зігріваючі мазі (іхтіолова, камфорна, дибутин) чи пов'язки; при наявності абсцесів їх розтинають, присипають порожнину сульфаніламідними препаратами і лікують в подальшому з використанням антимікробних емульсій та мазей. При глибокому враженні залози, розвитку гангрени залозу ампутують.